Опис досвіду роботи вчителя хімії Грузіної Л.О.

Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.

Я.А. Коменський

         Згідно з Концепцією загальної середньої освіти  основним завданням загальноосвітньої школи є  різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формування  в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання  упродовж усього життя; становлення в учнів цілісного  наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетенцій.  Випускники школи повинні відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в реальному житті. Працюючи в школі, я дійшла висновку,  що досягти гарних результатів  можна шляхом підвищення інтересу учнів до вивчення  предмета.

Саме тому я обрала проблему, над якою працюю: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії через використання інформаційно-комунікаційних технологій».

Мета дослідження: формування в учнів засобами навчального предмета системи знань  про   речовини та хімічні процеси, які  необхідні для соціалізації та самореалізації особистості, підвищення рівня навчально-творчої компетентності учнів.

Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в умовах реформування середньої освіти. Зміст та завдання  шкільного курсу хімії   вимагають нових підходів до організації навчального процесу, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості.

Новизна проблеми  - переосмислення змісту та розробка нових підходів до вивчення хімії  в умовах застосування активних методів навчання та самостійної навчальної діяльності учнів.

Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями:

-         формування та розвиток  умінь активної пізнавальної діяльності  школярів,

-         виховання самостійності учнів під час навчально-виховного процесу.    

Об’єктом дослідження  є навчально-виховний процес із хімії в загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет  дослідження  -   зміст, форми і методи  організації навчання.

Провідна ідея досвіду -   організація навчально-пізнавальної діяльності школярів через активні методи навчання, керівництво  навчальними діями учнів  та спонукання школярів до  виконання різних видів завдань та здійснення самоконтролю, самооцінювання.

Процес формування предметних компетенцій  здійснюється за схемою:

 шляхи пізнання предметних компетенцій  учня → формування предметних компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування.

Такий підхід допомагає організовувати  навчання школярів таким чином, що вони стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.

Методологічну основу досвіду становлять Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття" (1993 р.). Закони України "Про освіту" (1991 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.); "Концепція загальної середньої освіти" (12-річна школа) (2001 р.); Національна Доктрина розвитку освіти (2002 р.); "Концепція профільного навчання у старшій школі" (2003 р.),  теорія пізнання, особистісно діяльнісний та особистісно розвивальний підходи  до розгляду процесу навчання учнів (О.І.Пометун, О.Г. Ярошенко, Паламарчук),  які дозволили визначити статистичні риси навчання, шляхи вдосконалення його реалізації.                                       

Теоретична основа досвіду базується на  наукових засадах організації  навчально-виховного процесу в закладах освіти (А.М. Алексюк, В.І.Бондар, С.У. Гончаренко, М.Н.Буринська,  О.Г.Ярошенко, Л.П.Величко, О.Я.Савченко, І.С.Якиманська, П.К.Селевко, Л.В.Занкова, Д.Б.Єльканін, В.В.Давидов, А.В.Вигодський); психолого-педагогічній теорії розвитку особистості в процесі її діяльності (С.П.Богарова, Г.І.Щукіна); концептуальних засадах  спрямованої самореалізації та управління навчальним  процесом у освітніх системах (В.І.Бондар, Н.П.Наволокова, М.І.Махмутов); теоретико-методологічних та науково-методичних  засадах профільного навчання (Н.І.Шиян)

Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил. Сьогодні, на жаль, хімія не є модним предметом. Та й в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен  будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу учіння. Формуванню стійкого інтересу до вивчення хімії, а отже, й формуванню  пізнавальної активності учнів  сприяє як зміст навчання, так і форми та методи організації навчання. Змістова та методична логіка уроку мають бути такими, щоб спонукати учнів до діяльності з метою здобуття знань, вироблення загальнонавчальних та спеціальних умінь,  розвитку загальнолюдських якостей.

  Навчання мусить бути захоплюючим, швидким і наповненим. Реалізуючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом, не достатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями і хімічними явищами. Необхідно осучаснити зміст шкільної хімічної освіти, показати учню значення знань  із хімії в реальному житті. Для цього в зміст уроку вводжу ужиткове значення хімічних знань , глибоко розкриваю питання екології. Такий підхід до організації навчального процесу доводить учням необхідність вивчати хімію, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність.

Під час управління і організації навчально-творчої діяльності необхідно залучати  учнів до активного пізнання і постійного пошуку з опорою на співробітництво і співтворчість. З метою створення творчого мікросередовища, забезпечення розвитку особистості учня, підвищення рівня його навчально-творчої компетенції обираю методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють підвищенню пізнавальної діяльності і спонукають дітей до активного навчання.

Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності. Саме тому у зміст завдань систематично включаю проблеми пізнавального та практичного характеру, які  стимулюють  думку учня, формулюють його інтерес до вивчення  хімії та  є ядром розвивального навчання, умовою свідомого засвоєння предмета. Матеріалом для створення проблемних  ситуацій може бути  хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру. Такі питання викликають інтерес в учнів, значить активізують їх розумову активність і діяльність.

Новий навчальний матеріал, який подається чітко та логічно, легше сприймається учнями, що, в свою чергу, активізує пізнавальну діяльність дітей. Адже  краще запам’ятовується та інформація, яку учень не тільки почув, а й побачив.

Наочні методи навчання допомагають  подавати інформацію з опорою на  малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Використання готових схем або створення нових дають змогу спрямувати  діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, співставляти, аналізувати, робити висновки. Методика використання наочних методів навчання дозволяє учням  самостійно заповнювати таблиці, використовуючи текст підручника,   слухаючи  розповідь учителя чи  застосовуючи власний досвід, який формується  на уроках хімії, фізики, біології, географії тощо;   аналізувати інформаційну схему, запропоновану  вчителем та знаходити розв’язок поставленої проблеми.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення  на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу»(А.С.Макаренко).  Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи  вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації  допомагають підвищити  емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, збуджують  думку дітей  та стимулюють їх творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє розвитку творчої уяви, формуванню  навичок співпраці; створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції; надає можливість учневі самовизначитися. Перевагу надаю таким прийомам як  гра з кубиком,  «кольорова стрічка», «дерево знань», «хімічні перегони», «вилучи зайве», «хімічне доміно», «хімічне лото».

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та медіаосвіта відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів.   

Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:

-         демонстрація під час пояснення нового матеріалу;

-         виконання віртуальних лабораторних та практичних робіт;

-         ПК як засіб самоосвіти;

-         перевірка та закріплення знань учнів.

ІКТ мають ряд переваг: забезпечується  доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Важливим компонентом уроку є  перевірка знань, умінь і навичок учнів. Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань. Тестові завдання  в першу чергу спрямовані на те, щоб виявити досягнення і вади учнів  у навчальному  процесі.  За допомогою тестових завдань можна  встановити зворотній зв’язок між  учителем і учнем, змусити учнів старанно готуватися до уроку. Систематичне тренування учнів у розв’язанні тестових завдань сприяє мотивації навчання, покращує рівень успішності, стимулює самостійність школярів, підвищує інтерес  до вивчення  хімії.

Для того щоб навчити учнів виконувати тести будь-якого виду, практикую тестові завдання різних типів на різних етапах уроку. З метою  уникнення одноманітності  проводжу цю  роботу в різних формах. Серед тестів відкритої форми перевагу надаю роботі  з файлами, робота з пальцями долоні, тест-есе, розв’язанню кросвордів тощо.

Широко використовую тести закритої форми: «експрес-тест», «вірю – не вірю», перфокарти,  «слайд – шоу» тощо.

Застосування на уроці  тестів дозволяє за короткий час отримати об'єктивну картину рівня засвоєння учнями матеріалу, що вивчається, і своєчасно його скорегувати. Для учня важливо те, що після виконання тесту, коли ця інформація ще не втратила актуальності, він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок.

 Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів  дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет. 

                                                         Підсумок

Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати  здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона  досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.

=======================================================